Фальшивість
Фальшивість, -вости, ж. 1) Фальшивость, поддѣльность, ложность. Желех. 2) Лицемѣріе, неискренность. Желех.
Сучасні словники
- жін. Властивість за значенням фальшивий. В монографіях «Иван Сусанин» і «Куликовская битва» показав він [М. І. Костомаров] фальшивість казок, котрі служили для слави московських царів (Михайло Драгоманов, II, 1970, 142); Дряпнула Бурка по серці така фальшивість приятеля, завзявся відплатити йому (Іван Франко, IV, 1950, 83); Ворог всякої фрази, всякої фальшивості і ненатуральності, Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан.. відучував їх од пустої фразеології і трати часу, будив охоту до реальної роботи(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31).
- Який являє собою підробку (про річ, продукт і т. ін.), виготовлену, сфабриковану з метою шахрайства. Глуха чутка ходила по базару, що спіймано великого ворога темних людей, котрий виробляв фальшиві гроші... (Панас Мирний, I, 1954, 320); Катерина, не довіряючи дійсності, бере з купки акцій один папірець і розглядає його з усіх боків, як банкнот, на який є підозріння, що він фальшивий (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 102); Одні говорили, що він судився за вбивство, але в це ніхто не вірив, і всі сміялися такій вигадці; інші твердили, що він займався підробкою фальшивих документів(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 464);
// Штучний, зроблений на зразок справжнього, натурального. — А! і ви зазначили, що в неї теперечки є коса? То фальшива (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 347); Олтар складався з трьох частин з дуже вже фальшивою позолотою (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 123).
Фальшивість, Показний, несправжній. І смішно, і сумно було бачити, як тьмяніє отой фальшивий лиск зверхності над людьми і як на виду починає проступати [в Гризоти] людське(Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 162); Саме життя стягло з декадентів фальшивий, бутафорський одяг безідейності, міщанського індивідуалізму та еротики(Радянське літературознавство, 1, 1958, 119).
Ілюстрації
|
|
Див. також
- Вікісловник. Фальшивість.
- Який містить обман, уводить в обман. В Бенедя прокидалася не раз.. думка, що без нього ціла справа могла би легко зійти на фальшиву дорогу (Іван Франко, V, 1951, 385); За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського (Іван Ле, Наливайко, 1957, 56); — Тепер дзвоніть, — казав далі Гарбер, — викликайте поліцію, хай вам подякують за фальшиву тривогу (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 79); Ільчиха боїться кривоприсяги, як смерті. Фальшива присяга, кажуть, аж до третього коліна карає (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 85);
- Удаваний, нещирий, лицемірний. Сміється [Сабіна] фальшивим сміхом (Леся Українка, III, 1952, 156); Свідомість того, що вона необхідна для Річинських, розбурхала в ній приспану під оболонкою фальшивої покори владну вдачу (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 512); Якось затишно було на душі з цим Коломійцем. Він не вдавався до фальшивої гри в панібратство, а наближував душу людини веселою щирістю (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 64);
- Який нещиро висловлюється, лицемірно діє, вдається до облуди, фальшу (про людину). — Ти здавна був кепський, не хочу казати — фальшивий, пророк (Іван Франко, IV, 1950, 321); Фальшиві друзі, наче птахи перелітні, Ні в кого не питаючи шляху, Летять до нас в погожу днину, А відлітають у лиху (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 308); Вони [солдати] проженуть звідси й панів, і таких всіх фальшивих «соціалістів», що .. обманювали народ Антантою та реформами (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 348).
- Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980). Фальшивий.
