Ушкодження

Ушкодження, -ня, с. Поврежденіе.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 541.

УШКО́ДЖЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням ушкодити. Підвищені дози променистої енергії спричиняються до тяжких ушкоджень очей (Наука і життя, 8, 1967, 40); Вояк, упавши боком на його тіло, крім вивихнення лівої руки та значного перестраху, не поніс ніякого ушкодження (Іван Франко, II, 1950, 263).

2. Ушкоджене місце. Біль унаслідок вивихнення ноги, як і ушкодження на голові й тілі.., засудили звичайно енергічну [енергійну] й рухливу жінку на кількатижневе лежання (Ольга Кобилянська, III, 1956, 189); Оглянувши комірку і не знайшовши ушкоджень, Степан сів під хатину відпочити (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 84).