Усипляти, -ляю, -єш, гл. Засыпать, заспать. Полягали й усі спати, а менший став вартувати. Менший братік не всипляє. Нп. Мати сина колихала, і день, і ніч не всипляла. О. 1862. V. 89. См. II. Усипати.
