Усиновлення

Усиновлення, -ня, с. Усыновленіе.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УСИНО́ВЛЕННЯ (ВСИНО́ВЛЕННЯ), я, сер. Дія за значенням усиновити. — Всі документи на право усиновлення дає міськрада (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 120).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Усиновлення, -ня, с. Усыновленіе.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

УСИНО́ВЛЕННЯ (ВСИНО́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. усинови́ти. — Всі документи на право усиновлення дає міськрада (Дор., Не повтори.., 1968, 120). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 487.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

усиновлення (всино́влення), -я, с. Дія за знач. усиновити. усиновлення — всиновлення адоптація, адопція … Словник синонімів української мови усиновлення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови День усыновления (Украина) — «День усыновления» … Википедия агнати — ів, мн. У римському праві – усі члени сім ї, які походять по чоловічій лінії від одного родоначальника, а також ті, хто ввійшов у сім ю в результаті укладення шлюбу або усиновлення … Український тлумачний словник адоптація — ї, ж. 1) Усиновлення. 2) Стійке приживлення чужорідних тканин після трансплантації … Український тлумачний словник всиновитель — всинови/телька, всинови/ти, всино/влений, всино/влення, всиновля/ння, всиновля/ти, всиновля/тися див. усиновлений, усиновлення і т. д … Український тлумачний словник родинний — а, е. 1) Прикм. до родина 1). || Який належить родині, сім ї. || Який переходить від покоління до покоління. || Який здійснюється, відбувається за участю членів родини, сім ї. || Який складається з членів родини, сім ї. 2) Стос. до родини (у 1… … Український тлумачний словник Благодать - ласка — У церковнослов янській мові термін благодать (подібно, як і гр. χάρις) мав декілька значень: 1. те, що приємне, красиве (Пс. 45:3; Прип. 3:22; Проп. 7:16); 2. прихильне ставлення, ласкавість, милість (Муд. 3:9; Лк. 2:52); 3. дар, прислуга; 4.… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів всиновлення — див. усиновлення … Словник синонімів української мови адоптація — іменник жіночого роду усиновлення … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Усино́влення (або удоче́ріння) — влаштування у сім'ях дітей, які залишилися без піклування рідних батьків; адопція (лат. adoptio, від adopto — усиновлюю). Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 Сімейного Кодексу України Згідно з сімейним законодавством України усиновлення допускається у відношенні неповнолітніх дітей — і тільки (виключно) в їхніх інтересах. При влаштуванні дитини враховуються етнічне походження, релігійна й культурна приналежність, рідна мова, можливість забезпечення наступності у вихованні та освіті. Усиновлення братів та сестер різними особами не допускається, за винятком випадків, коли усиновлення відповідає інтересам дітей. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновителя (удочерителя) є злочином.