Употужнитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Употужнитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти. К. МБ. II. 131. 2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила. К. Псал. 38.
