Умисне

Умисне, нар. Умышленно, нарочно. УМИСНЕ (ВМИСНЕ), присл. З певною метою, з певним наміром; навмисно. Умисно широко дихаючи, перейшов він невеличкий клаптик безлісного шляху і. вступив у гай (Борис Грінченко, II, 1963, 83); — Ще не знавши, що ви перед твоїм шлюбом були знайомі, я вмисно запросив його до себе, надіючись, що ти закохаєшся в нім (Іван Франко, VII, 1951, 392); Коли почула [Маруся] шум багатьох голосів і, оглянувшися, побачила, що до неї наближаються опришки усією громадою, — одразу перелякалася, серце сильно вабилося в грудях. Але умисно не встала, хоч бігти хотілося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 208).

Ілюстрації