Уквітчувати

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УКВІТЧУВАТИ (ВКВІТЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКВІТЧАТИ (ВКВІТЧАТИ), аю, аєш, док., перех. 1. Убирати, прикрашати квітками, зіллям, зеленню. А пани все по покоях ходять. Молода у кожний куток зазирає, що й як. Забачила зіллячко за образами: — Що це таке? — Се баба божничок уквітчала (Марко Вовчок, I, 1955, 121); І кожну картку уквітчала Фрося Із чорнобривців сплетеним вінком (Микола Бажан, Роки, 1957, 356); Стіни [у класі] прикрасили відібраними Орисею картинами, уквітчали їх ялинковим віттям (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 232); * Образно. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквічала [уквітчала] її рястом, Барвінком укрила (Тарас Шевченко, I, 1963, 131); // Взагалі прикрашати чим-небудь. Коня залізного вквітчали ми у червонії стрічки... (Володимир Сосюра, II, 1958, 339); [Палагда:] І все село наше чекало [Радянську Армію]. Червоною китайкою хати люди уквітчали(Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 84); * Образно. Вона [жінка] уквітчала своє обличчя солоденькою усмішкою(Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 206). 2. Бути прикрасою чому-небудь (про рослини). Повз гірлянди зелені, що уквітчували вхід, проходили купками й поодинці в довгих свитках, кожушках, куртках делегати [з'їзду] (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 377); Життя — живим побідний сурмить збір, Могили мертвих вквітчує барвінок (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 130); Кипарис уквітчала гірляндами Чайная рожа (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59); Тече, мов голуба ріка, Що лілії вквітчали, Шевченка слово і Франка До Коласа й Купали (Максим Рильський, III, 1961, 234). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 415.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Уквітчувати, -чую, -єш, сов. в. уквітчати, -чаю, -єш, гл. Убирать, убрать цвѣтами. Уквітчала її (землю) рястом, барвінком покрила. Шевч. 195.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

УКВІ́ТЧУВАТИ (ВКВІ́ТЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКВІТЧА́ТИ (ВКВІТЧА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех. 1. Убирати, прикрашати квітками, зіллям, зеленню. А пани все по покоях ходять. Молода у кожний куток зазирає, що й як. Забачила зіллячко за образами: — Що це таке? — Се баба божничок уквітчала (Вовчок, І, 1955, 121); І кожну картку уквітчала Фрося Із чорнобривців сплетеним вінком(Бажан, Роки, 1957, 356); Стіни [у класі] прикрасили відібраними Орисею картинами, уквітчали їх ялинковим віттям (Юхвід, Оля, 1959, 232); * Образно. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквічала [уквітчала] її рястом, Барвінком укрила (Шевч., І, 1963, 131); // Взагалі прикрашати чим-небудь. Коня залізного вквітчали ми у червонії стрічки… (Сос., II, 1958, 339); [Палагда:] І все село наше чекало [Радянську Армію]. Червоною китайкою хати люди уквітчали(Мокр., Острів.., 1961, 84): * Образно. Вона [жінка] уквітчала своє обличчя солоденькою усмішкою(Досв., Вибр., 1959, 206). 2. Бути прикрасою чому-небудь (про рослини). Повз гірлянди зелені, що уквітчували вхід, проходили купками й поодинці в довгих свитках, кожушках, куртках делегати [з’їзду] (Досв., Вибр., 1959, 377); Життя — живим побідний сурмить збір, Могили мертвих вквітчує барвінок (Нех., Під.. зорею, 1950, 130); Кипарис уквітчала гірляндами Чайная рожа (Крим., Вибр., 1965, 59); Тече, мов голуба ріка, Що лілії вквітчали, Шевченка слово і Франка До Коласа й Купали (Рильський, III, 1961, 234). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 415. Уквітчувати, чую, єш, сов. в. уквітчати, чаю, єш, гл. Убирать, убрать цвѣтами. Уквітчала її (землю) рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 327.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1уквітчувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови • 2уквітчувати — (вкві/тчувати), ую, уєш, недок., уквітча/ти (вквітча/ти), а/ю, а/єш, док., перех. 1) Убирати, прикрашати квітками, зіллям, зеленню. || Взагалі прикрашати чим небудь. 2) Бути прикрасою чому небудь (про рослини) … Український тлумачний словник • 3уквітчати — див. уквітчувати … Український тлумачний словник • 4уквітчування — я, с. Дія за знач. уквітчувати … Український тлумачний словник

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

уквітчуваті Дієслово, недосконалий вид. Корінь: -.