Угачувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Угачувати, -чую, -єш, сов. в. угати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) = Загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Чуб. Пан б’є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю). Чуб. 2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив. Вх. Зн. 72.
