Уводити

Уво́дити, -джу, -диш, сов. в. увести, уведу, -деш, гл. 1) Вводить, ввести. Пан увів дідову дочку в свої горниці. Чуб. Вво́дити у славу, у неславу. Позорить. Пожалійте сиротину і не вводьте в славу. Котл. НП. 345. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Мет. 83. — у хрест, у закон. Крестить. Введуть дитину у хрест. Грин. II. 23. Мир. ХРВ. 23. 2) Обманывать, обмануть. Він мене уводить, до иншої ходить. Гол. III. 336.