Убіч
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Убіч, убочу, м. убіч, убочі, ж. 1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62. 2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. Нп.
Зміст
Сучасні словники
Ілюстрації
|
|
|
|
