Убагнути

Убагнути, -ну, -неш, гл. Понять. І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради чого собою не вбагне. Котл. Ен. II. 34.

Словник української мови в 11 томах

УБАГНУТИ (ВБАГНУТИ), ну, неш, док., перех., без додатка і з спол. що, як, чи і т. ін., розм. Те саме, що збагнути. Не знав же на яку ступити Еней, і тяжко горював, Чи тут остатись, чи поплити? Бо враг не всі човни забрав; І миттю кинувсь до громади Просить собі у ней [неї] поради, Чого собою не вбагне (Котл., І, 1952, 106); Згадуючи, що довелося йому побачить уночі, він добре не тямив і не здужав убагнуть: чи то йому снилось, чи справді наяву усе те діялось (Стор., І, 1957, 343).

Орфографія

• 

Джерела

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8