Тхорик

Тхо́рик, -ка, м. Ум. отъ тхір.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Хижий звірок родини куницевих з коштовним пухнастим хутром. У темнім лісі, за горами Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкідливий тхір (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 56); З затишного дупла вислизнув на полювання тхір (Олесь Донченко, II, 1956, 7); * У порівняннях. Йонька швидко повернув сухе і хиже, як у роздратованого тхора, обличчя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 255).

Ілюстрації

Див. також

Тхір чорний (Mustela putorius)

Тхір лісовий

Червона книга України

Цікаві факти

Самці тхора у 1,5 рази важчі за самок. Вони полюють на більшу здобич, а дрібних тварин залишають самкам. Завдяки цьому тваринам вдається уникнути кормової конкуренції.

Багато лісових тхорів гине під колесами авто.

Скунс - близький родич тхора. Він теж має анальні залози, що виділяють секрет з дуже різким запахом. Він настільки неприємний, що може на деякий час паралізувати дихальну систему ворога.

Взимку колір шерсті тхора із темно-коричневого міняється на сріблясто-сірий.