Турко

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Турко, -ка, м. Названіе вола съ рогами, расходящимися съ основанія, а со средины загнутыми внутрь такъ, что концы ихъ почти сходятся. КС. 1898. VII. 45.