Товаряка
Товаряка, -ки, ж. Штука рогатаго скота. Маркев. 63. Драг. 244. Одна тварина великої рогатої худоби; товарина. — Як тільки смеркне, то де мільки ходить товаряка коло лісу, зараз з чагарника десь візьметься вовк та й душить худобу (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 284); Мабуть,.. Михайло так прив'язав його [вола] і не доглянув, що налигач якось обкрутився круг шиї, та й задавилася товаряка (Борис Грінченко, II, 1963, 457); Спершу покропила [знахарка] корову водою, потім напоїла настоєм свого зілля і все хрестилась та відпльовувалась, виганяючи відьомську силу, що зіпсувала товаряку (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 214); // збірн. Велика рогата худоба; скотина, скот. Ярмарок у Конотопі. Вози, ятки, рундуки, крамниці, горшки, колеса і всяка товаряка (Марко Кропивницький, V, 1959, 325); Годувати [худобу], мовляв, треба не абияк, а за певним планом, та корма давати такі, які для товаряки найпридатніші (Остап Вишня, I, 1956, 75); * У порівняннях. Бува, що і її [Добрість] зле панство зневажає, Мов товарякою, так нею повертає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 43).
