Тверезо
Тверезо, нар. Трезво. К. Бай. 153.
Сучасні словники
ТВЕРЕЗО. Присл. до тверезий
- Пане богослове, та то ж ви! - вигукнув хтось не зовсім тверезо (Вільде, Сестри.., 1958, 3); Я вже не в літах наївних і засліплених коханців і можу про таку делікатну матерію, як любов, говорити тверезо (Фр., І, 1955, 27); Зараз тверезо оцінював [Захар] труднощі конкурсних іспитів,.. був вибагливий до себе (Ле, Право.., 1957, 73); Через страх, який гнав його якомога далі від міста, Вадим Успенський був уже не здатний мислити тверезо (Панч, В дорозі, 1959, 58).
Ілюстрації
Див.також
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BE
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 465.