Тайно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Тайно, нар. = Таємно. К. Псал. 63.

Сучасні словники

Орфографічний словник української мови

тайно - прислівник

тайна - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний тайна тайни родовий тайни тайн давальний тайні тайнам знахідний тайну тайни орудний тайною тайнами місцевий на/у тайні на/у тайнах кличний тайно тайни

Всесвітній словник української мови

прислівник (таємно) незмінювана словникова одиниця [рідко]

Публічний електронний словник української мови

ТА́ЙНО, розм., рідко. Присл. до та́йний. Десь же беруться й тепер ті робітницькі гурти в російській державі, що ми спогадували! Нехай тим часом вони собі збираються й крадькома, — перше буде тайно, а потім буде явно (Л. Укр., VIII, 1965, 28).