Сягнистий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Сягнистий, -а, -е. Дѣлающій большіе шаги. Добрі воли, та не паристі: один дуже сягнистий, у другого короткі ноги, так не зійде з тим. Кіев. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЯГНИ́СТИЙ, а, е, розм.
1. Який робить великі кроки, може широко ступати. Добрі воли, та не паристі: один дуже сягнистий, у другого короткі ноги, так не зійде з тим (Словник Грінченка).
2. Широкий, замашистий (про крок, ходу). Сагайдачний ішов поруч сягнистим твердим кроком і, хоча й не поспішав, але й не відставав від дівчини (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 57); Люди на вулиці сахались від неї, а вона нічого не бачила, навально простувала мимо них своєю чоловічою сягнистою ходою (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 195).