Стугоніти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Стугоніти, -ню, -ниш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують аж стугонить земляРудч. Ск. І. 147.