Струпішати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло. Нп.