Стругнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Стругну́ти, -гну́, -не́ш, гл1) Стругнуть. 2) Убѣжать, умчаться. Стругнула, де Еол живав. Котл. Ен. 3) Ударить. Як стругне його по пиці. Лохв. у. 4) Отпалить, выкинуть, отколоть штуку, колѣнце. Стругнув штуку! Оце так стругнув! Лохв. у.
