Стать

Стать, -ти, ж. 1) Состояніе, положеніе. Безталанна сирота терпіла горе та терпіла, не раз уже втікать хотіла, но і здоровє, і літа, страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували. Мкр. Г. 18. Він козак, його така стать (щоб воювати). О. 1861. XI. Кух. 9. Жіно́ча ста́ть. Женщины. В останні времена жіноча стать убіратиметься аки біси. Св. Л. 76. Дівоча стать, чоловіча стать. Дѣвушки, мужья. 2) Сословіе, званіе. Цих часів з жадної статі у москалі беруть: із міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі. Васильк. у. 3) Манеръ. Се все на одну стать. Кост. (О. 1862. VI. 45). Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать. Г. Барв. 454.

Сучасні словники

1. Сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує відтворення потомства і дозволяє розрізняти у більшості організмів чоловічі й жіночі особини, а також один із двох розрядів живих істот (чоловіків і жінок, самців і самок), що різняться за цими ознаками. Одна з 23 пар хромосом людини відповідає за ознаки статі (Наука і життя, 3, 1967, 37); Сниться їй, що вона з дітьми летить над Дніпром, плавно і легко, як птиця.. Це радісне почуття сну-польоту знайоме кожному, хто знає труд, в кому живуть здорові прагнення, і юні мрії, і могутній рух статі (Олександр Довженко, II, 1959, 68); Ландау висловлює припущення, що жити кролі без надниркових залоз можуть незалежно від статі тварини (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 98); Всі радянські люди, незалежно від статі і національності, однаково рівні в своїх громадських і особистих правах та громадянських обов'язках (До 40-річчя Великої Жовтневої.. революції, 1957, 35). 2. рідко. Те саме, що постать 1. Лиця того чоловіка в потемках я не міг пізнати; в непевних обрисах маячіла тілько його могутня стать (Іван Франко, II, 1950, 94); Із зали долітали чарівні оп'яняючі звуки вальсу, миготіли легкі статі танцюючих (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 418); Коли о. Альойзій побачив зажурене лице Миколи й його похилену стать, то йому відійшла зовсім охота розціловуватися (Лесь Мартович, Тв., 1954, 169); // Будова тіла (про тварину). Ся звалась діва — цар Камилла, До пупа жінка, там — кобила, Кобилячу всю мала стать: Чотири ноги, хвіст (Іван Котляревський, I, 1952, 197); Зате ж вона [кобила] статтю височенна, під саму стелю: не з будь-якого роду (Лесь Мартович, Тв., 1954, 44).

3. перев. мн. Частини тіла тварин і зовнішні ознаки в їх будові, за якими провадиться оцінка будови тіла.. Статі — частини тіла тварин, які мають певні ознаки в своїй будові, характерні для тих чи інших порід, типів, індивідів (Конярство, 1957, 8); У кожної тварини бувають статі з деякими вадами (Свинарство, 1956, 20).

4. заст. Становище, стан. Затурбувалась тітка Мокрина — звісно, в крепацькій [кріпацькій] статі усе страха, усього боїться (Марко Вовчок, VI, 1956, 325); Раз мати родила, не двічі й вмирать: Така наша доля, така наша стать! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 222); — Марш ти мені, кримінальська мордо! — ревнув підмайстер, котрому нині не в лад була покірлива стать, так, як учора уперта, понура мовчанка (Іван Франко, I, 1955, 228).

5. рідко. Те саме, що спосіб. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать (Словник Грінченка).