Спотикач

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Спотикач, -чу, м. Родъ настойки. Оставалась пляшка спотикачу. Котл. МЧ. 470. 2) Толчекъ, подзатыльникъ. Спотикача як дав.