Соняшниця

Со́няшниця, -ці, ж. чаще мн.: соняшниці. Спазматическія боли въ животѣ. Маркев. 88. КС. 1893. VII. 80. Грин. II. 318. ХС. VII. 416.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СО́НЯШНИЦЯ, ниць, мн., діал. Народна назва гострого шлункового захворювання. — Так його за живіт і узяло; чи соняшниці, нехай бог боронить! чи що? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 196); — Що з тобою, жінко? — спитав чоловік. — Соняшниці, чоловіче, — заголосила молодиця (Олекса Стороженко, I, 1957, 45). ♦ Заварювати (заварити) соняшниці див. заварювати.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Соняшниця, ці, ж. чаще мн.: соняшниці. Спазматическія боли въ животѣ. Маркев. 88. КС. 1893. VII. 80. Грин. II. 318. ХС. VII. 416.

Ілюстрації