Солопій
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Солопій, -пія, м. Ротозѣй.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СОЛОПІ́Й, я, чол.. лайл. Дуже неуважна, некмітлива людина; роззява. — Ох ти солопій! А ще й маєш себе за розумного чоловіка, — сказала писарша (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 61).