Совати

Со́вати, -ваю, -єш, гл. Совать, двигать.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Цікаві факти або додаткова інформація

Сучасні словники

СОВАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. Рухаючи щось, поміщати його куди-небудь. Щоб приховати його [нервовий дрож], князь совав руки в кишені халата (Добр., Очак. розмир, 1965, 164); Пеліканка [самка пелікана] тим часом витягла з своєї торбинки малесеньких рибок і совала їх в розкриті дзьоби своїх пташенят (Тулуб, В степу.., 1964, 392); // Давати щось кому-небудь поспішно, недбало чи потай. Бачить [Явдоха], що салдат [солдат] і не дивиться на неї, та й стала йому совати бублики в руку (Кв.-Осн., II, 1956, 12); Не вірили [в'язні], що Іван каже правду. А він уже совав до простягнених рук шматочки хліба та цибулі (Збан., Єдина, 1959, 127).

@ Совати дрючки в колеса - те саме, що Вставляти (ставити і т. ін. ) палиці (палицю і т. ін. ) в колеса (в колесо) (див. колесо). Совав [Перегуда] дрючки в колеса на перших кроках ковалівського головування (Кучер, Трудна любов, 1960, 265); Совати [свого] носа див. ніс.

2. перех., розм. Направляти щось куди-небудь поштовхом, різким рухом. Кулаки його [Шестірного] заходили над чорним Жуковим обличчям; совав він їх і під ніс йому, і в зуби (Мирний, І, 1954, 335).

3. перех. і неперех., що, чим. Переміщувати що-небудь, рухаючи по якійсь поверхні вперед, назад і вперед, у різні боки. Василина мовчала й з злістю совала стільцями по помості (Н.-Лев., II, 1956, 78); Освітлювачі совають по долівці апаратуру .. Скоро почнеться знімання (Ю. Янов., II, 1958, 29); Якийсь час вони торгувалися, соваючи одна до одної кошик (Чорн., Визвол. земля, 1959, 194).

Ледве совати ногами (ноги) - не мати змоги нормально ходити від утоми, хвороби, старості і т. ін. Балабуха, ледве соваючи ногами, посунув до хати (Н.-Лев., III, 1956, 14); Горіли городи, зникали цілі села.. Хоч хто й живий зоставсь, то ледве совав ноги... (Л. Укр., І, 1951, 279).