Сновигати
Сновигати, -гаю, -єш, сновиґати, -ґаю, -єш, гл. Сновать, слоняться. А сестра уже й поздоровіла, уже й по хаті сновигає. Рудч. Ск. І. 137.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (СУМ-11)
1. Ходити без певної мети, без визначеного напрямку. Пожежу вгасили, люди розійшлись. Тільки три постаті хазяїв сновигали по пожарищі, мов тіні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 123); Скаже Докія вкинути паші коневі — вкине [Дмитро], а не скаже — цілий день сновигатиме по хаті, заглядаючи то в одно, то в друге вікно (Михайло Стельмах, II, 1962, 396);
2. перен. Переходити з одного предмета на інший, не зосереджуючись ні на чому (про очі, погляд, думки і т. ін.). Заглядав [Василь] у очі. А вони сновигали неспокійно (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 178); Химерні мрії, чудні думки сновигають у голові (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 113).
Словник синонімів української мови. 2014.
1. Ходити без певної мети, без визначеного напрямку, вештатися, шататися
Словник синонімів Караванського
1. Рухатись туди-сюди; (без діла) вештатися, шастати; (- очі) блукати.
Ілюстрації
|
|
|
|
