Слуп
Слуп, -па, м. 1) Столбъ. Харьк., Кіев. Подол. 2) Полоса воловьей выдѣланной шкуры вдоль спины, идущая на подошвы. Волч. у. Ум. Слупе́ць, слупик, слупчик.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1.Стовп, закопаний в землю; знак, поставлений на розвилках доріг.
2.Опора склепіння будь-якої споруди, будівлі.
3.СТОВП (колода або товстий брус, поставлені вертикально), СЛУП ,ШУ́ЛА ;ВЕРСТВА́ (в старовину на шляху для позначення відстані); ПРИ́СОХ (стовп у клуні чи іншій будівлі для підтримування покрівлі)
Ілюстрації
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Медіа
Див. також
СЛУП, а, ч., заст. Стовп. Кайдаш прикупив трохи колодок, щоб поставить Карпові хату.. Тільки почалася надворі весна, він закопав слупи (Н.-Лев., II, 1956, 305); День за днем, як у казці. Ось уже й основа біліє, і слупи височать.., глину баби місять… Росте моя хата (Мур., Бук. повість, 1959, 37); У воді стояли почорнілі соснові слупи (Перв., Материн.. хліб, 1960, 6); // чого. Опора склепіння будь-якої споруди, будівлі. Всі звелися і стали струнко. Кам’яні.. слупи темного підземелля почули.. хор голосів, який виконував пролетарський гімн (Смолич, Світанок.., 1953, 334).
Публічний електронний словник української мови
Джерела та література
Всесвітній словник української мови