Слуп

Слуп, -па, м. 1) Столбъ. Харьк., Кіев. Подол. 2) Полоса воловьей выдѣланной шкуры вдоль спины, идущая на подошвы. Волч. у. Ум. Слупе́ць, слупик, слупчик.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1.Стовп, закопаний в землю; знак, поставлений на розвилках доріг.

2.Опора склепіння будь-якої споруди, будівлі.

3.СТОВП (колода або товстий брус, поставлені вертикально), СЛУП ,ШУ́ЛА ;ВЕРСТВА́ (в старовину на шляху для позначення відстані); ПРИ́СОХ (стовп у клуні чи іншій будівлі для підтримування покрівлі)

Ілюстрації

Див. також

СЛУП, а, ч., заст. Стовп. Кайдаш прикупив трохи колодок, щоб поставить Карпові хату.. Тільки почалася надворі весна, він закопав слупи (Н.-Лев., II, 1956, 305); День за днем, як у казці. Ось уже й основа біліє, і слупи височать.., глину баби місять… Росте моя хата (Мур., Бук. повість, 1959, 37); У воді стояли почорнілі соснові слупи (Перв., Материн.. хліб, 1960, 6); // чого. Опора склепіння будь-якої споруди, будівлі. Всі звелися і стали струнко. Кам’яні.. слупи темного підземелля почули.. хор голосів, який виконував пролетарський гімн (Смолич, Світанок.., 1953, 334).

Публічний електронний словник української мови

Джерела та література

Український тлумачний словник

Словник лемківскої говірки

Всесвітній словник української мови