Славетник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Славетник, -ка, м. 1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся? К. МХ. 17. 2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетниківміщан. К. ПС. 61. Наші крамаріславетники. К. ЦН. 220.
