Скандзюбитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Скандзюбитися, -блюся, -бишся, гл. 1) Скорчиться. 2) Переносно: околѣть. А шоб той собака тобі скандзюбився! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Зміст
Сучасні словники
СКАНДЗЮ́БИТИСЯ, биться; мн. скандзюбляться; док., розм.
1. Зігнутися, викривитися. Страшна вона: в неї скандзюбилися ноги, очі вивело з лоба (Панас Мирний, III, 1954, 339).
2. перен., вульг. Здохнути. А щоб той собака тобі скандзюбився! (Словник Грінченка); Я легесенько штовх його макогоном, а воно й теє... і скандзюбилося сердешне... (Яків Баш, На землі.., 1957, 73).