Свірло
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Свірло, -ла, с. = Свердел.
Тлумачний словник
СВІРЛО, дла, ч. Ріжучий інструмент, обертаючи який, роблять отвори, заглибини в металі, дереві, грунті і т. ін. Діждався Петро півночі, одягся, узяв з собою три мішки й свірло та й пішов до гамазеїв (Гр., І, 1963, 255); Він кидався на стіну залізної руди, притискав до неї пневматичне свірло, яке джеркотіло, наче кулемет (Ю. Янов., Мир, 1956, 171); * У порівн. - В тебе слово, як свірло; язик, як бритва (Н.-Лев., III, 1956, 321).
Ілюстрації
|
|
