Саморослий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Саморо́слий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
Зміст
Сучасні словники
САМОРО́СЛИЙ, а, е: Саморосла земля, діал. — цілина. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 45.