Ріст

Ріст, ро́сту, м. 1) Ростъ. Вбився в ріст, як заєць в хвіст. Ном. № 8604. 2) Процентныя деньги, лихва. Позичали людям гроші і росту не брали. Ум. Росточок.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Цікаві факти
- 4.1 Матеріал з Вікіпедії
- 4.2 [1]

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. РІСТ, росту, чол.

1. Дія за значенням рости 1—3. Бачив [Гаврило], як жито пускає трубку, як воно колоситься, вигойдуючи тендітні сережки спор, слідкував за його ростом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 397); Збільшення масштабів і темпів розвитку народного господарства супроводжується лавиноподібним ростом об'єму інформації, необхідної для планування і управління виробництвом (Знання та праця, 12, 1966, 2); Десятиріччя перед революцією.. показує нам уже відкриті виступи і неухильний ріст пролетарської маси, ріст страйкової боротьби, ріст соціал-демократичної робітничої агітації, організації, партії (Ленін, 20, 1971, 166); Виховуючи акторську молодь у комуністичному дусі, комсомольські організації багатьох театрів України роблять чимало для її творчого росту (Мистецтво, 3, 1959, 10). ♦ Підніматися (підійматися) в ріст див. підніматися; Піти в ріст див. піти. 2. Те саме, що зріст 2. Для повноти враження йому трохи не вистачає росту, — ростом він чи не найменший на факультеті, зате солідності хоч одбавляй (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 16). ♦ На весь (увесь) ріст — на всю довжину тіла. — Руку! — скрикнула вона [Христя], випрямляючись на увесь ріст (Панас Мирний, III, 1954, 286). 3. рідко. Висота тварин, дерев, рослин. Як побільшають індичата, почнуть добиратися ростом до старих індиків, то вона почне на їх гукати, свистати, — і знову регоче, коли вони до неї.. всі разом забелькочуть (Панас Мирний, IV, 1955, 294); Дико ростуть [на Капрі].. цілі ліси кактусів-опунцій, які бувають ростом у 2 чоловіки і більше (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 333). 4. заст. Процентний прибуток від грошей, які даються кому-небудь у борг. Хто позичав у нього гроші, до усіх кинувся; в кого озьме [візьме] грішми,.. а росту і не пита, і не бере, хоч хто і дає (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132); Від часу позики пройшло вже більше трьох місяців, і він, Загнибіда, яко крамовий чоловік, позбувся росту не менш як на два карбованці (Панас Мирний, III, 1954, 61). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 576.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ріст, ро́сту, м. 1) Ростъ. Вбився в ріст, як заєць в хвіст. Ном. № 8604. 2) Процентныя деньги, лихва. Позичали людям гроші і росту не брали. Ум. росточок.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

РІСТ, ро́сту, ч.

1. Дія за знач. рости́ 1-3. Бачив [Гаврило], як жито пускає трубку, як воно колоситься, вигойдуючи тендітні сережки спор, слідкував за його ростом (Тют., Вир, 1964, 397); Збільшення масштабів і темпів розвитку народного господарства супроводжується лавиноподібним ростом об’єму інформації, необхідної для планування і управління виробництвом (Знання.., 12, 1966, 2); Десятиріччя перед революцією.. показує нам уже відкриті виступи і неухильний ріст пролетарської маси, ріст страйкової боротьби, ріст соціал-демократичної робітничої агітації, організації, партії (Ленін, 20, 1971, 166); Виховуючи акторську молодь у комуністичному дусі, комсомольські організації багатьох театрів України роблять чимало для її творчого росту (Мист., 3, 1959, 10).

◊ Підніма́тися (підійма́тися) в ріст див. підніма́тися; Піти́ в ріст див. піти́. 2. Те саме, що зріст 2. Для повноти враження йому трохи не вистачає росту, — ростом він чи не найменший на факультеті, зате солідності хоч одбавляй (Гончар, Людина.., 1960, 16). ◊ На весь (уве́сь) ріст — на всю довжину тіла. — Руку! — скрикнула вона [Христя], випрямляючись на увесь ріст (Мирний, III, 1954, 286). 3. рідко. Висота тварин, дерев, рослин. Як побільшають індичата, почнуть добиратися ростом до старих індиків, то вона почне на їх гукати, свистати, — і знову регоче, коли вони до неї.. всі разом забелькочуть (Мирний, IV, 1955, 294); Дико ростуть [на Капрі].. цілі ліси кактусів-опунцій, які бувають ростом у 2 чоловіки і більше (Коцюб., III, 1956, 333). 4. заст. Процентний прибуток від грошей, які даються кому-небудь у борг. Хто позичав у нього гроші, до усіх кинувся; в кого озьме [візьме] грішми,.. а росту і не пита, і не бере, хоч хто і дає (Кв.-Осн., II, 1956, 132); Від часу позики пройшло вже більше трьох місяців, і він, Загнибіда, яко крамовий чоловік, позбувся росту не менш як на два карбованці (Мирний, III, 1954, 61). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 576.