Різачка

Різачка, -ки, ж. 1) Рѣзь въ животѣ. Рк. Левиц. Щоб тебе різачка попорізала. Ном. № 3725. 2) Кровавый поносъ.

Сучасні словники

РІЗАЧКА, и, ж., розм.

1. Ріжучий біль у животі. Щоб тебе різачка понарізала (Номис, 1864, № 3725); - Ти, сучий сину, глузувати взявся наді мною? - люто засичав гайдамака і зі всього розмаху ногою садонув Семена в живіт... Скорчився як од різачки. Падаючи на землю, руками за живіт тримався... (Іщук, Вербів-чани, 1961, 261).

2. Кривавий понос. Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше - обкладки (Мирний, IV, 1955, 251); - А чим нам бути вдоволеними? Цілий рік байдикуємо під Очаковом. Доки так сидітимем? Поки різачка всіх не перекачає? (Добр., Очак. розмир, 1965, 123).

Ілюстрації

Див.також

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B0

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 465.