Рубчастий
Рубчастий, -а, -е. Граненый. Частувала кума з рубчастої чарки. Полт.
Зміст
Сучасні словники
РУБЧАСТИЙ, а, е. Прикм. до рубець // З нерівною, рельєфною поверхнею. рубчастий - прикметник
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Через кригу по сніговому полю тягнулися два широких рубчастих сліди (Собко, Стадіон, 1954, 288); Он посуд: кухлики, миски, шклянки.. Одні бокасті, другі вузенькі, кругленькі, довгасті, гранясті, рубчасті (Григ., Вибр., 1959, 414); З-під твердих гумових шин полетіли іскри, чорний димок звився над рубчастими протекторами, заскреготали гальма (Собко, Срібний корабель, 1961, 209); При відсутності ротаційної мотики корку знищують рубчастими або дерев'яними котками, набивши на них ребруваті планки (Ол. та ефір. культ., 1956, 278); Штани [у Миколи] з чорного рубчастого вельвету, обхоплені під колінами товстими спортивними панчохами (Галан, І, 1960, 467) Хрящ-молочник червоний рубчастий. рубчастий манчестер (про тканину).
рубчастий або гладкий; чорний, червоний або помаранчевий.
