Розмишляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Розмишля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. розми́слити, -слю, -лиш, гл. 1) Размышлять, размыслить. Чуб. V. 302. Зачав Адам розмишлять: як би нам хліба достати. Чуб. І. 147. 2) Понимать, понять, смыслить. Так навіженний цап на ввесь окіл гукав. Хазяїн річ таку почувши, а по цапиному він дещо розмишляв.... Греб. 361.
