Рогіз
Рогіз, -го́зу, м. Болотное растеніе, Typha angustifolia. ЗЮЗО. І. 140. Котл. Ен. III. 64. О. 1862. І. 55. Покинь сани, візьми віз, та й поїдем по рогіз. Ном. № 546.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РОГІ́З, го́зу, ч.: РОГО́ЗА, и́, ж. Багаторічна трав’яниста рослина родини рогозових. □ рогозо́вий, рогозяний.
Рогі́з, -го́зу, ч. Багаторічна трав’яниста рослина родини рогозових; листя використовується для виготовлення мотузків, плетених виробів, паперу і т. ін., а кореневище – як цінний корм для деяких тварин.
Ілюстрації
Медіа
Вироби
Плетіння
Див. також
Синоніми
Рогоза, чакан
З історії рогозоплетіння
Цей вид плетіння – одне з традиційних ремесел у багатьох областях України. Особливо воно поширене там, де є великі зарості рогозу по заплавах річок Дніпра, Дністра, Бугу, Псла, Ворскли, Удаю та інших. Особливо такі зарості знаходяться у Полтавській, Одеській та Херсонській областях. Рогіз росте практично повсюди, по берегах заболочених водойм, меліоративних каналів, промислових відстійників та інших очисних споруд.
Рогозоплетіння – виготовлення господарсько-побутових та художніх виробів з рогозу.
Рогіз на Україні здавна використовували для плетіння господарських кошиків, жіночих сумок, туфель, брилів, килимків, як матеріал для утеплення тощо. Для виготовлення цих виробів використовують листки і серцевину рогозу.
Весна-веснонько...
(за фольклорними мотивами)
Лютий в полі ще гуляє
І кожуха не знімає,
А весна вже поспішає
І веселої співає:
”Покинь сани – візьми віз,-
Та й поїдем по рогіз.
Покинь сани – візьми віз,-
Та й поїдем по рогіз”.
Гу!..
Як накосим рогози,
Ще й наріжемо лози -
Ми світлицю побудуєм,
Та й всі разом заночуєм.
Будем весну величати,
Щастя й радості бажати.
Іди, весно, на поріг -
Спечемо тобі пиріг.
Гу!..
Анатолій Лихошвай
Джерела та література
• Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
• Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова; Худож.-оформлювач Б. П. Бублик. – Харків; Фоліо, 2005. – 767 с. – (Б-ка держ. мови).
• Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 591.
• Тлумачний словник української мови: Понад 12500 статей (близько 40000 слів) / За ред. Д-ра філологічних наук, проф. В. С. Калашника. – 2-ге вид., випр.. і доп. – Х.: Прапор, 2005. – 992 с.