Рогаль, -ля, м. 1) Волъ съ большими рогами не расходящимися въ стороны. Рудч. Чп. 255. Віл рогаль. 2) Родъ жука = Рогач 4. 3) Толстое ребро листа, жилка. З капусти лем роґалі остали, так обїла гусениця. Вх. Лем. 461.
