Репатися

Репати(-ся), -паю(-ся), -єш(-ся), гл. Трескаться, лопаться. Таке то гречане: ти його в піч, а воно й репається. Ном. № 3368. Щоб дійки не репались (у корови). Грин. ІІ. 46. Рундуки й ятки були повні. На возах репались круглі волоські гарбузи, стояли діжки з білим розсипчастим сиром, на рушниках лежали вальки свіжого масла (Іван Микитенко, II, 1957, 336); Дощів обмаль, земля репається, колос в'яне, зерно схне... (Остап Вишня, I, 1956, 111).

♦ Голова репається — уживається для позначення стану великого напруження. — Наговорив стільки, що аж голова репається від думок (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 403).