Резеда

Резеда, -ди, ж. Раст. Reseda odorata L, резеда. ЗЮЗО. І. 133.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РЕЗЕДА, -и, ж. [франц. rйsйdа]. Трав'яниста декоративна рослина з пахучими дрібними квітками, зібраними в колосоподібне суцвіття; квітка цієї рослини. (Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 617)

РЕЗЕДА (Reseda) — рід рослин родини резедових. Одно- або багаторічні трави з лежачим або прямостоячим розгалуженим стеблом. Листки перистороздільні або трійчастороздільні, чергові. Квітки запашні двостатеві, неправильні, зібрані в китиці. Плід — коробочка. Бл. 60 видів, поширених у Середземномор'ї, Аравії та Ірані. В СРСР — 11 видів, з них в УРСР — 5; ростуть у степах, на полях та вапняково-кам'янистих місцях. Резеду білу (R. alba) та Резеду запашну (R. odorata) культивують як однорічні декоративні рослини. На полях, вздовж доріг, на засмічених місцях в Лісостепу й Степу росте резеда жовта (Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 321).

РЕЗЕДА, - и, ж. Трав'яниста декоративна рослина з пахучими дрібними квітками, зібраними колосоподібне суцвіття. // Квітка цієї рослини (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1021)

РЕЗЕДА красильна, резеда жовтенька (Reseda luteala L.), дворічна рослина до 125 см. висоти, з родини резедуватих. В Україні росте на полях, при дорогах (дуже рідко в Пд.-Зх. частині), у Криму й на Кавказі. Містить жовту речовину, яку використовують для фарбування.(Енциклопедія українознавства: словникова частина / гол. ред. проф. д-р Володимир Кубійович ; [редкол. : проф. д-р Всеволод Голубничий, д-р Аркадій Жуковський, Іван Кошелівець (літ. редактор) та ін.]. – Видавництво «Молоде життя», 1973. – Т.7. – С. 2482 (Наукове товариство ім. Шевченка).

РЕЗЕДА (Reseda) – рід рослин родини розедових. Близько 60 видів, поширена у Середземномор’ї, Аравії та Ірані. В Україні росте 5 видів резеди. Резеду білу та запашну культивують як однорічні декоративні рослини. (Український Радянський Енциклопедичний Словник : в 3-х т. / [редкол.: А.В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.]. – 2-е вид. – К. : голов. ред. УРЕ. – 1987. – С. 82). РЕЗЕДА, й, ж. Трав'яниста декоративна рослина з пахучими дрібними квітками, зібраними у колосоподібне суцвіття. Між грядками резеди і матіоли Сахно перейшла квітники вздовж палацу (Смолич, І, 1958, 89); Живиться [гірчичний білан] також на резеді (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 286); // Квітка цієї рослини. Настя поклала букети на фортеп'яні. По залі пішли тонкі пахощі од резеди та левкоїв (Н.-Лев., III, 1956, 237). (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]С. 486)

РЕЗЕДОВИЙ, а, є. Прикм. до резеда. За лісом дрімали луки, наче стоячі води під матом ряски. По них блукали тіні летючих хмар, наче хорти припадали, нюшили й щезали у резедових просторах (Коцюб., II, 1955, 211); // Вигот. з вмістом резеди або з резеди. Легесенький, ледви [ледве] чутний, освіжаючий запах резедової помади ішов від її шовкового, золотистого волосся (Фр., III, 1950, 364); // у знач. ім. резедові, вих, мн. Родина трав'янистих декоративних рослин з пахучими дрібними квітками, зібраними в колосоподібне суцвіття. (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]С. 486)

Ілюстрації

Це цікаво знати!

Ім'я Резеда татарське, католицьке. Ім'я Резеда в перекладі з латині означає «зцілення». Спочатку ім'я Резеда було популярне у Франції, згодом воно поширилося по всій Європі. Часто цим ім'ям малят у російських татар і башкирів.

Синонімічний ряд

Резеда, резедовий.

Джерела та література

1. Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 617
2. Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 321
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1021

Зовнішні посилання

Резеда -[1].

Резеда в Энциклопедії - [2].