Рахкавка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рахкавка, -ки, ж. = Раканя. Вх. Уг. 264.
=Сучасні словники
«Рахкавка» – це діалектне слово, яке означає скрекотуху або квакшу (деревну жабу). Це іменник жіночого роду, що походить від дієслова «рахкати», яке означає «скрекотати» або «квакати». Скрекотуха: Назва, яка походить від звуків, які видають певні птахи або комахи, що нагадують скреготіння. Квакша: Безхвоста земноводна тварина, яка часто живе на деревах і видає звуки, схожі на квакання або рахкання
🌿 Зовнішність
• Тіло завдовжки 6–9 см. • Колір — від оливково-зеленого до коричневого, часто з темними плямами. • Шкіра волога, слизька, але не холодна (як часто думають). • Очі великі, з горизонтальними зіницями — вони дають добрий огляд майже на 360°.
Чому “рахкавка”?
Назва походить від звуку, який вона видає — “рах-рах-рах” або “ква-ква”. У різних регіонах України жаб називають по-різному:
• рахкавка — на Західній Україні, • квакуха, квакша — на Поліссі, • жабка, жабицька — у центральних областях.
🥚 Цікаві факти
• Рахкавки відкладають ікру у воду — по кілька тисяч яєць одночасно. • З яєць вилуплюються пуголовки, які поступово перетворюються на жабок. • Взимку жаби засинають у мулі на дні водойм або під опалим листям. • Жаби — корисні тварини, бо знищують безліч комах (комарів, мух тощо).
💚 У народі
У фольклорі рахкавка — символ дощу, вологи й оновлення природи. Є навіть приказки:
• “Як жаби рахкають — дощу чекати.” • “Без рахкавки весна не співає.”