Пчолячий
Пчоля́чий, -а, -е = Бджолиний. Свічечки з пчолячого воску. ЕЗ. V. 194.
Зміст
Сучасні словники
Пчолячий = бджолиний
Академічний тлумачний словник
БДЖОЛИ́НИЙ, а, е.
1. Прикм. до бджола. Він знає всі тайни бджолиного життя (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 67); Бринять бджолині крила, гудуть вулики у виноградних лозах (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 11); // Виробл. бджолами. Бджолиний мед.
2. у знач. ім. бджолині, -них, мн. Назва групи жалоносних комах, до яких належать бджола, оса, джміль та ін.
Літературне слововживання
БДЖОЛИНИЙ – БДЖОЛЯНИЙ – БДЖІЛЬНИЦЬКИЙ
Бджолиний. 1. Який стосується бджіл: бджолиний рій, бджолині крила, бджолина отрута. 2. Вироблений бджолами: бджолиний мед.
Бджоляний. 1. Те саме, що бджолиний: бджоляна сім’я, бджоляна матка. 2. Призначений для бджіл: бджоляний вулик.
Бджільницький. Який стосується бджільництва – розведення бджіл: бджільницька наука, бджільницька справа.
Цитати з літератури
"І весь гурт як бджолиний рій, не розпадаючись, клубком перекотився слідом за нею з підворіття з підворіття" (Нестайко Всеволод Зіновійович "Тореадори з Васюківки")
"Дудко кинув на приступ ще кількох сотенних воєвод, вої один за одним дерлися й дерлись щаблями вгору, й кожна дробина нагадувала бджолиний рій, що вилетів з борті й обсів першу-ліпшу гілляку" (Білик Іван Іванович "Похорон богів")
"За слюдою, що, мов бджолиний стільник, хистила світлицю від надвірньої студіні, все розпливалось і втрачало свої риси" (Білик Іван Іванович "Меч Арея")
"Дерево здригнулося, захиталося - i Ван Лун вiдсахнувся вiд нього: йому здалося, що сухий стовбур загудiв як бджолиний рiй" (Владко Владимир "Аргонавти Всесвiту")
"Iван подивився на келих, йому вдарив у ніс солодкий дух меду, знову згадався лев, жовтий і осяйний, і бджолиний дзвін, і голосний спів жайворонків" (Шевчук Валерiй "Дiм на горi")
"І свято це — бджолиний медозбір." (Грінчак Василь Якович «Посеред двору липа розцвіла…»)
"Чи не сниться нам бджолиний віолончельний цей гул і сонцем залите святкове тихе цвітіння, таке тихе, що й пелюстка не впаде? І ніде нікого" (Гончар Олесь Терентійович "Твоя зоря")
"Мені й самому Татарин уже відламує шматок щільника, і я беру, жадібно висмоктую бджолиний набуток, що пахне літом, сонцем довоєнним, цвітом степовим" (Гончар Олесь Терентійович "Людина і зброя)