Пуховий

Пухови́й, -а́, -е́. Пуховой, сдѣланный изъ пуха. В’яже коня до ялини, а сам іде до дівчини, до дівчини до Марусі на пуховії подусі. Мет. 91.

ПУХОВИЙ, ова, ове.

1. Прикм. до пух. Тіло грака.. вкрите пір'ям. Воно не однакове. Зовні розміщене контурне пір'я, а під ним пухове (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 104); Пухові волосини; // Вкритий пухом. Коли звернуло під осінь і в усіх головках подостигали купки вовнистого насіння, тоді кождий подув вітру розганяв мільйони тих пухових зерняток на всі боки (Іван Франко, IV, 1950, 325); // Зробл. з пуху (у 2 знач.). Віра часом лягала на своїй канапі, .. накидала на себе пухову білу хустку (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 144); Не зігріть нашу Зою. Нелюдських не полегшити мук. У пухові панчішки її ноги уже не обути І не стерти ту кров, що стікає струмками із рук (Любов Забашта, Вибр., 1958, 135); // Набитий пухом (у 1 знач.). Слала, слала красна дівка білу постіль пухову (Павло Чубинський, V, 1874, 623); В головах у любки подушки пухові (Павло Грабовський, I, 1959, 625); Дитині йшов третій тиждень. А Шаукен усе ще не підводилася з ліжка, все залишалася в своїй кімнаті на цілій кучугурі пухових подушок (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 338).

2. Схожий на пух легкістю або пухнастістю; який нагадує пух. Літак пронизав пухову хмаринку і полинув над голубими неоглядними просторами землі (Іван І. Волошин, Наддніпрянські висоти, 1953, 39); М'яко падав сніг пуховий (Володимир Іванович, Перебендя.., 1960, 167).

3. Який має м'яку, густу, довгу шерсть з великою кількістю пуху (про породи кіз, кролів і т. ін.). Пухових кіз відбирають за кількістю і якістю пуху (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 573).

Puhovie_podushki_39_foto_iz_gusinogo_puha_i_pera-_vred_i_polza-_srok_sluzhbi_naturalnogo_napolnitelya-_ka_8.jpg