Пупок

Пупо́к, -пка, м. 1) = Пупець 1. Вх. Лем. 459. 2) Почка (древесная). Вх. Лем. 459.

Сучасні словники

Пупок (лат. umbilicus) — рубець на передній черевній стінці, що залишається після видалення пуповини у новонародженої дитини. Пупок мають усі ссавці плацентарних, у більшості з яких він виглядає невеликою лінією без волосяного покриву.

У частини людей пуп виглядає як поглиблення в шкірному покриві, у інших, навпаки, як опуклість. Окрім цього, пупи розрізняються за розмірами, формою, глибиною і т. д. У зв'язку з тим, що пупи за своєю природою є придбаними рубцями.

Анатомія пупа Пупок є важливим анатомічним орієнтиром на передній черевній стінці, у зв'язку з його досить типовим розташуванням. Іннервація шкіри на рівні пупка здійснюється десятою парою грудних нервів (дерматом Th10). Відносно хребетного стовпа пупок стабільно розташовується на рівні L3 - L4 хребців. Пупок використовується для візуального розподілу живота на сектори. Леонардо да Вінчі вписав пуп до центру кола, описаного навколо людини з підведеними руками. У різних людей висота розташування пупка може відрізнятися, проте «божественні пропорції», засновані на Золотому перерізі, припускають його розташування на 62% висоти тіла.

Пупок розташовується по серединній лінії, в проекції білої лінії живота. Грижі білої лінії живота відносно пупка розділяють на надпупкові, припупкові і підпупкові, що пов'язано з особливостями анатомії апоневрозов м'язів передньої черевної стінки.

Ілюстрації