Пугання, -ня, с. Крикъ филина, также подражаніе ему у запорожцевъ. А хтось у вікно позапорозьки: пугу! пугу! Жінки обидві так і затремтіли. Уже їм не впервинку було се низове пугання. К. ЧР. 244.