Присяжнюк Дарина Аркадіївна

Персональні дані та база практики

Персональні дані

ПІБ: Присяжнюк Дарина Аркадіївна

Група: ПОм-1-23-1.4з

Електронна пошта: daprysiazhniuk.fpo23m@kubg.edu.ua

База практики:

Ліцей №29 Оболонського району міста Києва імені Петра Калнишевського

'"Школа- не комора знань, а світоч розуму. Усі діти не можуть мати однакові здібності. І найважливіше завдання школи — виховання здібностей." (В.Сухомлинський)

~Місія~

Розвивати індивідуальний потенціал кожного і виховувати освічене, ініціативне, відповідальне покоління – новий формат майбутніх лідерів, професіоналів, готових до змін і викликів сучасного світу.

~Візія~

Демократичне освітнє середовище, в якому шляхом партнерської взаємодії відповідального вчительства і активної батьківської громади розвивається щаслива, успішна та здорова дитина, готова до самореалізації в сучасному світі.

~Цінності~

• Відповідальність
• Системний підхід
• Прозорість
• Безперервний розвиток
• Довіра та свобода

Сайт ліцею: https://www.school29.com.ua/

Соціальні мережі:

•Facebook: https://www.facebook.com/lyceum29kyiv/

Адреса: вулиця Петра Калнишевського, 3А, Київ, 04201

Номер телефону: 044 432 1789

Директор: Білик Ольга Володимирівна

Моніторинг впровадження цифрових технологій у закладі освіти

Завдання №1

Аналіз освітньої політики з питань впровадження цифрових технологій (інтерв’ю з керівником закладу освіти)

Після проведення інтерв’ю з директором, присвяченому аналізу освітньої політики щодо впровадження цифрових технологій, стало зрозуміло те, якими є основні завдання, виклики, досягнення та плани цього освітнього закладу.

Отже, ключовими цілями Ліцею №29 Оболонського району міста Києва імені Петра Калнишевського (далі - Ліцей) є підвищення якості освіти та розвиток цифрових компетенцій учнів і вчителів.

Використання таких інструментів, як Google Classroom і Forms, Microsoft Teams або Zoom, онлайн-ресурсів (таких як LearningApps, YouTube), а також спеціалізованих платформ (Khan Academy, Coursera) дозволяє підвищити інтерактивність та ефективність навчання.

Однак Ліцей все ж таки стикається з деякими викликами, зокрема періодичними технічними проблемами та, на жаль, недостатньою підготовкою чималої кількості вчителів (тобто тих, у кого досвід роботи в освіті менше 1 року), що долається за допомогою різноманітного короткотривалого навчання та певної технічної підтримки.

Також адміністрація активно співпрацює з батьками та іншими організаціями, забезпечуючи учнів пристроями та доступом до інтернету. Загалом, впровадження цифрових технологій уже трішки посприяло підвищенню залученості учнів, покращенню їхніх навчальних результатів та самостійності у навчанні.

У майбутньому Ліцей планує й надалі розширювати використання цифрових технологій, зокрема інтегрувати штучний інтелект, віртуальну та доповнену реальність, а також збагачувати свою ІТ-інфраструктуру, підвищувати цифрову грамотність усіх учасників навчального процесу тощо.

Завдання №2

Цифрові компетентності вчителів початкових класів закладу освіти (створення анкети, проведення анкетування й аналіз його результатів)

Анкета та результати анкетування доступні за кліком https://forms.gle/GZ2zSgfGSUmfdmXR9

Висновок: на основі аналізу анкетування вчителів початкових класів Ліцею №29 можна дійти до того, що:

•Досвід роботи: Більшість респондентів мають більше 1 року досвіду роботи в освіті.

•Рівень цифрової компетентності: Переважна частина вчителів оцінюють свої навички роботи з цифровими технологіями на достатньому або середньому рівні, проте є й такі, хто вважає свої навички високими чи початковими.

•Потреба у підвищенні кваліфікації: Значна частина опитаних вчителів не проходила курсів підвищення кваліфікації з цифрових технологій або тренінгів з кібербезпеки, що вказує на необхідність в організації таких навчань.тів

•Використання цифрових інструментів і технологій: Найпоширенішими інструментами для щоденної роботи й ефективного оцінювання є інтерактивна дошка, мобільні застосунки, наприклад як Zoom, Google Classroom і Forms, а також такі онлайн-ресурси, як LearningApps і YouTube. Крім того, популярними джерелами підготовки до уроків (зокрема уроків медіаграмотності) є соціальні мережі.

•Виклики, проблеми та потреби: Незважаючи на дуже добру оцінку власної здатності інтегрувати цифрові технології в навчальний процес, все ж є труднощі, з якими стикаються вчителі. Серед основних - це необзнаність з можливостями цифрових технологій, а також необхідність підвищення кваліфікації в умовах наявної матеріально-технічної бази чи створення можливостей для покращення ІТ-інфраструктури закладу освіти.

Отже, загалом ці результати показують те, що вчителі початкових класів мають хоча би базові чи середні навички інтеграції та взаємодії з цифровими технологіями, проте їм потрібна додаткова підтримка для подальшого підвищення рівня цифрової компетентності.

Завдання №3

Аналіз ІТ-інфраструктури закладу освіти (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)

Висновок: ІТ-інфраструктура Ліцею №29 Оболонського району міста Києва має розгалужену мережу:

•Апаратного забезпечення, яке охоплює велику кількість ноутбуків, комп’ютерів, інтерактивних дошок, принтерів, проекторів та іншого обладнання, розташованого в кабінетах, актовій залі та STEAM-лабораторії. Такий ліцей з інноваційним обладнанням та ресурсами для робототехніки надає можливості для розвитку практичних навичок учнів, а також сприяє інтерактивності, цифровій грамотності та залученню не тільки дітей, а й інших учасників освітнього процесу.

•Програмного забезпечення, що включає операційні системи (Windows, MacOS, Linux), антивірусні програми та широкий вибір офісних і навчальних програм, таких як Moodle, Google Workspace, Adobe Photoshop тощо. Всі наявні навчальні програми в Ліцеї підтримують інтерактивний підхід, а також полегшують організацію та контроль освітнього процесу.

•Інформаційного забезпечення, яке представлено веб-сайтом, соціальними мережами та платформами для комунікації, що забезпечує ефективне інформування всіх учасників освітнього процесу.

•Навчально-наукового забезпечення, що охоплює різні електронні ресурси, методичні матеріали та платформи для проведення очного, дистанційного чи змішаного навчання. Це дозволяє учням та педагогам брати участь у навчальних курсах, взаємодіяти на освітніх платформах і використовувати цифрові інструменти для дослідницьких та творчих проєктів.

Отже, ІТ-інфраструктура Ліцею дійсно має в наявності апаратне, програмне, інформаційне та навчально-наукове забезпечення, яке насамперед сприяє створенню сучасного навчального середовища, відповідає багатьом вимогам сьогодення, сприяючи інтерактивності, цифровій грамотності та залученню всіх учасників освітнього процесу.

Створення е-ресурсу та його впровадження в діяльність закладу освіти

Telegram-блог/канал “НУШики”

Посилання на Telegram-блог/канал “НУШики“: https://t.me/NUshuky

Мета створення Telegram-блогу/каналу “НУШики” полягає в розробці ресурсу для вчителів початкових класів, де міститиметься добірка інструментів, які можна використовувати у навчальному процесі. Цей блог допоможе вчителям, адже в ньому міститься багато інтерактиних завдання та ресурсів де їх можна створювати

Якщо систематично розшиювати методичну базу Telegram-блогу/каналу “НУШики”, то він зможе покращити : •Розвиток інноваційної освіти: Впровадження новітніх технологій у навчальні заняття підвищить їх інтерактивність та практичну цінність. Тобто це допоможе зробити уроки більш захопливими та зрозумілими, підтримуючи інтерес учнів.

•Підвищення цифрової грамотності: Ресурс створить умови для систематичного розвитку цифрових навичок учнів і вчителів, надаючи доступ до уроків з цифрової та медіаграмотності, тренінгів і майстер-класів, що допоможуть ефективно інтегрувати цифрові інструменти в навчання..

•Методичне збагачення вчителів: Канал можна використовувати длч обміну досвідом та підвищення професійної кваліфікації вчителів, надаючи їм інформацію про нові інструменти й методи роботи, розробки медіа-продуктів та інструкції щодо їх створення за допомогою цифрових ресурсів.

Висновок: Отже, впровадження Telegram-блогу/каналу “НУШики” у діяльність закладу освіти - Ліцею №29 Оболонського району міста Києва сприятиме розвитку сучасного освітнього середовища, що відповідає потребам сьогодення, допомагаючи насамперед вчителям, а потім і учням ефективно адаптуватися до технологічних змін та вдосконалювати свої навички в цифровій сфері.

Створення семінару (тренінгу)

Покликання на семінар: Презентація

Тема: Користування системою Єдина школа

Мета: Ознайомити вчителів із можливостями системи Єдина школа.

Тривалість: ~2 години

↑Скануйте, щоб завантажити застосунок

Стислий зміст презентації:

Система «Єдина школа» — складається з модулів, призначених длязакладів освіти, учнів та їх батьків, а також для органів управління освіти з метою здійснення онлайн моніторингу успішності учнів та їх присутності на заняттях; підтримки ведення освітньої діяльності в дистанційному режимі; залучення батьків до освітнього процесу; створення умов переходу на ведення шкільної документації у безпаперовій формі.

Електронний журнал для вчителів – це сучасна версія Класного журналу, який дозволяє вчителю: занотовувати зміст уроку; відмічати відвідуваність та виставляти оцінки; обирати тип заняття та вид оцінки; створювати домашнє завдання та прикріпляти додані файли до нього у вигляді текстових, фото-, відео-, аудіо- матеріалів; вести журнал обліку пропущених і замінених уроків; друкувати сторінки електронного журналу та зберігати в архівному файлі; імпортувати/експортувати дані (MS Excel, PDF тощо).

Електронний Щоденник для батьків – мобільний додаток, основною метою якого є залучення батьків до освітнього процесу шляхом надання їм доступу до інформації щодо: розкладу, оцінок та відвідуваності дитини закладу освіти; домашнього завдання; статистики успішності відображеній у вигляді графіку; новин та подій у школі; можливість інтерактивного зв’язку між батьками та вчителями.

Модуль «Адміністрування» — зручний інструмент для керівництва закладу освіти, що дозволяє: вести усі бази даних учнів, педагогів, батьків; налаштовувати розклад занять; вести особові справи вчителів та учнів; фіксувати факти заміни / суміщення занять; моніторити роботу вчителів; отримувати статистичні данні щодо роботи усього закладу освіти.

Модуль «Дистанційне навчання» для вчителів дозволяє: здійснювати онлайн трансляцію уроку; виставляти оцінки під час уроку, фіксувати присутніх дітей та мати з ними зворотній зв'язок; переглядати питання від учнів класу у полі «Чат класу» та відповідати на них через відеозв'язок; обговорювати індивідуальні питання учня у приватному чаті транслювати матеріали на екран під час проведення онлайн уроків; надавати домашні завдання та завантажувати додаткові навчальні матеріали ; зберігати відеоуроки для подальшого їх використання учнями. Усі онлайн-уроки зберігаються автоматично системою і відображатимуться в Електронному Щоденнику для подальшого їх використання учнями.

Модуль «Дистанційне навчання» для учнів дозволяє: переглядати розклад уроків; отримувати домашнє завдання та надавати онлайн відповіді, у т.ч завантажувати файли (текстового, фото-, відео-, аудіо- формату); брати участь в онлайн уроках, переглядати відеозаписи цих уроків в будь-який час; переглядати свою успішність (оцінки та відвідуваність занять); проходити тестування* отримувати навчальні матеріали* (які можуть зберігатися за предметами, уроками) переглядати список вчителів та предметів; отримувати шкільні новини та новини класу*

• буде реалізовано у вересні 2020 року

Відео-пояснення щодо користування Єдиною школою

Розробка методичних рекомендацій

Проектування інформаційного освітнього середовища

Проектування інформаційного освітнього середовища — це складний та багатогранний процес, що передбачає інтеграцію технологій, навчальних ресурсів, методик викладання та організації навчального процесу для створення ефективного, доступного та інноваційного освітнього середовища. Основні етапи та компоненти цього процесу можна розглянути детальніше:

1. Аналіз потреб 

На цьому етапі важливо провести всебічний аналіз:

Визначення цілей навчання: Чітке формулювання освітніх цілей та результатів, яких потрібно досягти. Оцінка потреб учнів: Дослідження знань, інтересів та стилів навчання учнів, щоб адаптувати контент під їхні індивідуальні особливості. Вивчення потреб викладачів: Виявлення навичок та знань, які потрібні педагогам для ефективного використання нових технологій.

2. Вибір технологій 

Вибір відповідних технологій є критично важливим для реалізації освітнього середовища:

Платформи для навчання: Обрання Learning Management Systems (LMS), таких як Moodle, Google Classroom чи Canvas, для управління навчальним процесом. Інтерактивні інструменти: Використання онлайн-інструментів, які сприяють інтерактивності, таких як Kahoot!, Quizizz, Padlet. Відеоконференції та комунікаційні платформи: Інтеграція Zoom, Microsoft Teams або Google Meet для організації дистанційних занять.

3. Створення контенту 

Розробка навчальних матеріалів має бути систематизованою і зосередженою на потребах учнів:

Різноманітність форматів: Використання відео, текстів, презентацій, інтерактивних модулів, а також ігор для забезпечення різноманітності у навчанні. Адаптація під різні стилі навчання: Створення матеріалів, що відповідають різним стилям сприйняття інформації — візуальному, аудіальному, кінетичному.

4. Організація взаємодії 

Ефективне спілкування між учнями та викладачами є ключовим:

Форуми та чати: Створення платформ для обговорення, де учні можуть задавати питання і ділитися ідеями. Групові проекти: Заохочення співпраці між учнями через спільні проекти, що сприяє розвитку командних навичок.

5. Оцінка та моніторинг 

Регулярна оцінка ефективності освітнього процесу допомагає вносити корективи:

Методи оцінювання: Впровадження різних форм оцінювання, таких як тестування, проекти, самостійні роботи. Моніторинг успіху: Аналіз результатів учнів для виявлення слабких місць і їх подальшої корекції.

6. Постійний розвиток 

Освітнє середовище має бути гнучким і відкритим до змін:

Оновлення контенту: Регулярне оновлення навчальних матеріалів відповідно до нових тенденцій та технологій. Зворотний зв’язок: Збір відгуків від учнів та викладачів для покращення процесу навчання і адаптації до змін.

7. Забезпечення доступності 

Останнім, але не менш важливим аспектом є забезпечення доступності навчального середовища:

Інклюзія: Розробка матеріалів і платформ, що враховують потреби учнів з особливими потребами. Доступність ресурсів: Гарантування доступу до матеріалів з будь-якого пристрою, що дозволяє учням навчатися в будь-якому місці і в будь-який час.

Формування цифрової компетентності співробітників, вчителів, вихователів тощо

•Проведення навчальних курсів та тренінгів: Регулярно організовуйте курси з цифрової грамотності, особливо з акцентом на використання різних інтерактивних інструментів, а не тільки таких як Zoom, Google Classroom та Microsoft Teams.

•Навчання з кібербезпеки та захисту персональних даних: Необхідно впровадити програми з основ кібербезпеки, що охоплюють захист персональних даних та основи безпечної роботи в інтернеті.

•Використання сучасних навчальних ресурсів та застосунків: Слід заохочувати вчителів намагатися використовувати постійно різні інструменти для оцінювання знань учнів, наприклад, іноді Google Forms й інколи Kahoot, бо так підвищується інтерактивність навчання. Ще варто не забувати та використовувати цифрові ресурси для підвищення залученості учнів (LearningApps, Kahoot, Duolingo і не тільки).

•Моніторинг рівня цифрової компетентності: Проводьте анкетування для оцінки поточного рівня цифрових навичок вчителів та визначайте, які теми потребують додаткової уваги.

Висновок

На мою думку, саме такі методичні рекомендації допоможуть розвинути сучасну освітню інфраструктуру, що може відповідати вимогам цифрового суспільства, забезпечуючи ефективне використання ІТ-технологій та розвиток цифрової компетентності у Ліцеї №29 Оболонського району міста Києва імені Петра Калнишевського та в будь-якому іншому закладі освіти.