Приправа

Приправа, -ви, ж. Приправа. Чуб. V. 666. Шух. І. 143. Яка приправа, така й потрава. Ном. № 7117. Ум. Приправка. Грин. ІІІ. 653.

Сучасні словники

Вікіпедія

Спе́ція, або припра́ва — «переважно в множині «спеції», означає прянощі, які додають до страви для поліпшення смаку й аромату; приправа; застаріле: зілля». Приправа — те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату, а також харчовий продукт як складова частина якоїсь страви. Прянощі — рослини, в коренях, листках чи плодах яких містяться ароматичні або пекучі на смак речовини, які використовують як приправу до їжі, а також це продукти рослинного походження, які додають у невеликих кількостях до харчових продуктів для надання їм приємного запаху і смаку. Прянощами є лавровий лист, перець, бадьян, гвоздика, кмин, кріп, кориця, плоди ванілі (ванілін). Прянощі містять ефірні олії, що надають їм приємного аромату. Як альтернативу можна використовувати свіжу зелень. Ароматичних речовин особливо багато в пряних овочах (кріп, петрушка, селера).

Смакові ароматичні речовини, що застосовуються для приготування різноманітних страв. Характерною особливістю спецій є те, що вони додаються до їжі у малих кількостях, суттєво впливають на смакові, ароматичні, а іноді (дуже рідко — наприклад, куркума) й візуальні властивості страв. Спеції додають у їжу під час приготування, або безпосередньо перед подачею страв. Столи сервірують сільницями, перечницями, гірчичницями, оцетницями, або наборами судків.

Тлумачний словник української мови

ПРИПРАВА, и, 'ж. Те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату. Голубці, хоч тітка Клавда не пошкодувала до них ні м'яса, ні приправи, вже не смакували гостям (Вільде, Сестри.., 1958, 194); Випікають млинці з різними приправами (Укр. страви, 1957, 258); Грузинська кухня має цілий ряд історично усталених особливостей. До них належать: широке використання баранини; ..своєрідний підбір прянощів, приправ і широке їх застосування (Технол. пригот. їжі, 1957, 4); * Образно. З якою страхітливою приправою принесли єзуїти в Польщу пізній ренесанс! (Довж., III, 1960, 78); // Харчовий продукт як складова частина якоїсь страви. Домка, Вустя і дівчата пораються біля печі, інші ліплять вареники, а інші чистять картоплю і іншу приправу (Кроп., III, 1959, 7); - Ану, ..берись кашоварити! Ось тобі приправи... (Гончар, Таврія, 1952, 263); // Домішка до чого-небудь. Вільготно пахла рілля з свіжого зябу, і в цих пахощах виразно відчувалася гостра приправа азотних угноєнь (Смолич, День.., 1950, 240).

На приправу - для поліпшення смаку, аромату. Туди [у візок] вмощувалося все необхідне: оберемочок сухих дров, відерний казаночок, пшоно в торбинці, цибуля на приправу, сіль, паляниця, загорнута в лопушину (Тют., Вир, 1964, 226).

Ілюстрації

Див. також

Основні прянощі й приправи

Мінеральні і хімічні

Кухонна сіль — приправа і підсилювач смаку, що складається переважно з хлориду натрію, яку застосовують для додання смаку; Кухонна сіль — те саме, що хлористий натрій.

Сіль в хімії — це хімічна сполука, речовина, у якій водень кислоти повністю або частково заміщений металом. Це нейтральна хімічна сполука між іонами металів і неметалів; представник окремого класу хімічних сполук, утворених аніонами кислотних залишків та катіонами різного походження (переважно катіонами металів).

Кам'яна сіль — мінерал, що за своїм хімічним складом є хлористим натрієм; гірська порода, що складається з цього мінералу;[5] осадова гірська порода, складена більше, ніж на 90% галітом.

Мінеральна сіль — осадовий мінерал, які кристалізується при випаровуванні та охолодженні природних водних розчинів, що є сильними електролітами.

Морська сіль — сіль, яку видобувають випарюванням морської води. Окрім харчової солі, також може стосуватися суміші солей, які природним чином розчинені в морській воді.

До спецій отриманих штучним і синтетичним шляхом

Ванілін і етилванілін — кристалічний порошок.

Глутамат натрію — кристалічний порошок.

Лимонна кислота — порошок і рідина.

Цукор — кристалічний порошок або пудра.

Оцет — рідина.

Фруктоза — пудра.

Джерела та література

Вікіпедія

Тлумачний словник української мови