Православник

Православник, -ка, м. Православный человѣкъ. К. ПС. 5.

Сучасні словники

ПРАВОСЛАВНИЙ, а, е.

1. Стос. до православ'я. - Іду служить богу і господарю у православне воїнство... (Кв.-Осн., II, 1956, 292)

2. Який сповідує православ'я.

Джерело:

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9#:~:text=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%2C%20%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%2C%20%D1%87,%2C%20%D1%85%D1%82%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2'%D1%8F.

Ілюстрації:

Джерела та література:

Тлумачення із "Словника української мови"*