Потопитися

Позбавити себе життя, кинувшись у воду.

Зміст

1 Словник Бориса Грінченка
2 Тлумачення слова у сучасних словниках
3 Ілюстрації
4 Джерела та література

Словник Бориса Грінченка

Потопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Утонуть.

Розбила буря їх корабель і усі люде потопились. Рудч. Ск. II. 19.

Ой брат сестру через море вів, сестра потопилась, брат перепливГрин. III. 404.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 тт

ПОТОПИ́ТИСЯ, то́питься, то́пимося, то́питеся; мн. пото́пляться; док.

1. Позбавити себе життя, кинувшись у воду (про всіх або багатьох); втопитися. — Як.. панна Гризельда піде заміж за князя Вишневецького, то й ми підемо до Вісли та й потопимось з горя, — говорили дівчата (Н.-Лев., VII, 1966, 61).

2. Загинути, занурившись у воду, пішовши на дно (про всіх або багатьох); потонути. [Олімпіада Іванівна:] Та ви думаєте, чого я турбуюсь? Того, що, борони боже, потопляться? Ні, з таким гребцем, як ваш Орест, сього не страшно (Л. Укр., II, 1951, 6); — А ви, мамо, не дуже журіться: ми ще на болоті в’юнів наловимо, — безтурботно обізвалось котресь [із дітей].. — Ловіть, ловіть, лише на глибоке не лізьте, бо потопитесь (Стельмах, І, 1962, 515).