Пообвисати

Пообвисати, ємо, єте, гл. Обвиснуть, повиснуть (во множествѣ).

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПООБВИСА́ТИ, ає, док.

1. Обвиснути (про багато чого-небудь). Сонце стояло посеред неба, нестерпно пекло, гарбузове листя пообвисало (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 254); Постать Якова чорніла в кутку коло стіни,.. руки його пообвисали, голова хиталася на в'язах (Панас Мирний, I, 1954, 204).

2. Обвиснути в багатьох місцях. «Але ж талія моя не кругла, — сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку», — подумала Балабушиха (Нечуй-Левицький, III, 1956, 215).

Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка

ПООБВИСА́ТИ, ємо, єте, гл. Обвиснуть, повиснуть (во множествѣ).

Большой украинско-русский словарь

ПООБВИСА́ТИ — дієсл. док. виду (що зробити?); неперех. Дієприслівникова форма: пообвисавши.

Ілюстрації