Полапки
Полапки, нар. Ощупью. Поночі, так я полапки вибірала. Пирят. у. Удень вони як серед ночі ходять, і полапки гмукають о полудні. К. Іов. 12.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 60.
ПО́ЛАПКИ, присл., розм.
1. Те саме, що навпомацки. Онися встала, полапки знайшла в скрині стару чоловікову сорочку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 118); Я виніс із хати скибку хліба, нарвав у садку полапки, до зірок, жовтих слив (Степан Васильченко, II, 1959, 301).
2. перен. Не знаючи певних обставин, не маючи якихось даних навичок і т. ін.; інтуїтивно. Батько був людина чула, чутка на розум і полапки якось виховував нас не згірше за гарного педагога (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 158).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 41.
НАВПОМАЦКИ, присл.
За допомогою дотику, не бачачи нічого; обмацуючи. Онися.. встала, навпомацки дійшла до скрині, полапки вийняла з скрині стару сорочку й подала Мельхиседекові (Нечуй-Левицький, III, 1956, 118); Маруся навпомацки перев'язувала йому білою полотниною ногу (Петро Панч, I, 1956, 530); // перен. Не маючи точних знань, даних; наосліп, навмання. [Кіндрат Антонович:] Ми, як ті сліпі оводи, живемо навпомацки (Марко Кропивницький, II, 1958, 249); — Без широкої освіти в житті доводиться йти навпомацки, як тому, що грає в піжмурки з зав'язаними очима (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 99).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BF%D0%BA%D0%B8
